Консультпункт

Пам’ятка для батьків

ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ: НАПРЯМКИ РОБОТИ ВДОМА

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО	ПРОПОНУЄМО
Формування мотиваційної сфери
Залякувати навчанням у школі, поганими оцінками, на кшталт: "Це зараз ти граєшся, а в школі треба працювати, вчитися".	Формувати адекватне уявлення про школу, інтерес до пізнавальної та інтелектуальної діяльності.	Актуальний для дитини, розвивальний матеріал, який задовольняє її допитливість, стимулює пізнавальну активність, відтак формує бажання йти до школи, аби дізнатися ще більше
Соціально-моральний розвиток, формування навичок безпечної поведінки
Читати нудні нотації, які не викликають у дитини жвавого інтересу, змушувати повторювати правила поведінки.	Інсценізувати, "проживати" й обговорювати з дитиною конкретні приклади з життя, разом розмірковувати над висновками.	Різні життєві ситуації у якісних малюнках, казках, оповідках та настільних іграх з доступною подачею правил
Формування здатності навчатися
Примушувати дитину до розумової та навчальної діяльності (читати, обчислювати, писати).	Заохочувати дитину пізнавати нове через ігрову та практичну діяльність, пропонувати розвивальні ігри-вправи.	Ігрові завдання, об'єднані захопливим сюжетом, цікаві досліди
Логіко-математичний розвиток
Вимагати від дитини розв'язувати задачі та приклади, подані у сухій задидактизованій формі.	Ненав'язливо залучати дитину до пошуку відповідей на цікаві логічні завдання, задачі, приклади у різноманітній відповідній вікові діяльності.	Захопливі логічні та математичні завдання у настільних та рухливих іграх, бесідах за картинами та літературними творами
Підготовка до письма
Спонукати виконувати завдання у прописах, що не відповідають віковим особливостям.	Зміцнювати м'язи кисті руки, розвивати дрібну моторику під час малювання, аплікації, ліплення тощо.	Нетрадиційні техніки, цікаві види образотворчості, використання мозаїки, пазлів, ігор-«вкладишів», «шнурівок»
Підготовка до оволодіння читанням
Нав'язувати дитині вивчення літер, змушувати читати слова або речення на швидкість,незважаючи на розуміння нею прочитаного.	Багато читати дитині високоякісної художньої літератури, обговорювати сюжет, образи, художні прийоми, використані автором, збагачувати словник,	Найкращі зразки художнього слова, оригінальні мовленнєві завдання, бесіди, що готують до свідомого читання, прості тексти для самостійного читання Задовольняти природнийінтерес до вивчення літер.

Поради щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

- Велику увагу приділяйте інтонаційній забарвленості мовлення.

Малюки дуже реагують на тон голосу. Хоча вони ще не розуміють багато слів, але за тоном вихователя можуть зрозуміти чи він задоволений, чи ні. При відповідній інтонації діти розуміють про який розмір предметами яку вдачу людини йдеться. Але з інтонаціями треба бути обережними. Від занадто театрального, дуже інтонаційно забарвленого мовлення дорослих діти втомлюються, а тому мозок дає команду «вимикатися» і діти вихователя вже не чують. Тож слід чергувати емоційне забарвлення зі спокійним, тихим мовленням.

Якнайбільше розмовляйте з дітьми. Слід не просто давати вказівки, а розмовляти. Адже від мовлення, яке буде чути дитина, залежить обсяг її пасивного словника, який згодом стане активним. Якщо вихователь візьме за правило все пояснювати малюкам, то вони скоро звикнуть прислуховуватися до його мовлення. Скажімо, вихователь збирає дітей на прогулянку. Його мовлення може бути приблизно таким: «Діти, ми йдемо на вулицю. Там зараз прохолодно, тому що осінь. Тож треба тепло одягнутися. Зараз ми одягнемо теплі речі: штанці, светри, кофточки і шапочки. Нам буде тепло. Ми будемо гуляти та дивитися на жовті листочки». Речення мають бути короткими, складатися переважно з іменників та дієслів. Поступово у мовлення слід вводити прикметники та займенники. Наприклад: «Подивіться, у Катрусі штани червоні, а у Микити сині», «Чиї це червоні штани? (Мої.) Чия червона шапка? (Моя.) Чий червоний светр? (Мій.)».

- Використовуйте малі віршовані форми. У роботі з дітьми раннього віку вихователю слід широко застосовувати віршовані фольклорні твори та вірші українських авторів. Вони допоможуть звернути увагу дітей на певні дії та досягти бажаних результатів під час різних режимних моментів. Таких віршів є дуже багато. їх можна підібрати на свій смак. Звісно, дуже добре, коли вихователь знає напам'ять і доцільно використовує малі віршовані форми, але їх спеціально вчити не обов'язково. Дуже важливо правильно підбирати і використовувати твори. Вірш має бути невеликим, складатися переважно із іменників та дієслів. Під час проведення рухливих ігор, ігор-забавлянок використовують більш ритмічні вірші з чіткими фразами, а перед сном, прийомом їжі, на вечірній прогулянці — більш спокійніші, з розміреним ритмом.

-Активізуйте мовлення дітей. Для цього можна скористатися різними прийомами, зокрема дуже ефективним є прийом спільного декламування знайомого вірша, коли діти промовляють останнє слово кожного рядка, наприклад: «Їхав лис через… (ліс), лисенятам капці… (віз), Щоб соснові (шишки) не кололи…(ніжки)». Продовжити роботу з віршем можна, використавши ілюстрації до нього.

- Слід пам’ятати, щоб слово з пасивного словника перейшло в активний, дитина має промовити його багато разів у різних ситуаціях, будь-то гра чи режимні моменти. Однак не переобтяжувати дитину великою кількістю слів. Якщо від дитини вимагати вимовляти занадто багато складних, довгих слва. Результат може бути сумним – заїкання.

Широко використовуйте вправи для пальчиків. Це дуже важливо для розвитку мовлення. Тут вам стануть у пригоді ігри-забавлянки, як-от: «Сорока-ворона», «Ладки-ладусі», «Іде коза рогата», «Оцей пальчик», «Пальчику, пальчику, де ти був?». Адже діти дуже люблять дії з мовним супроводом.